Обмін полоненими зривався кілька разів, – ексклюзивне інтерв'ю з адвокатом Полозовим




7 вересня настав історичний для України день – 24 військовополонені моряки та 11 політв'язнів повернулися з російського полону і нарешті змогли обійняти своїх рідних. Допоки Кремль незаконно утримував їх у в'язницях, українська сторона спільно з адвокатами працювала над різними варіантами їх звільнення. Адвокат Микола Полозов каже, що це був нелегкий шлях, а самі перемовини зривалися кілька разів.

Росія захопила моряків у Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Тоді прикордонний корабель РФ протаранив буксир українських військових, коли вони законно переходили з порту Одеси до порту в Маріуполі. Росіяни обстріляли і захопили українські судна "Нікополь", "Бердянськ" і "Яни Капу". Окрім кораблів, Кремль взяв у полон 24 українських моряків.

Згодом українців заарештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО. Усі вони заявили слідству в РФ, що є військовополоненими. Наприкінці травня Міжнародний трибунал ООН з морського права також визнав усіх моряків військовополоненими і зобов'язав Росію негайно повернути їх на Батьківщину. Проте, Кремль кілька місяців відмовлявся виконувати вимоги Трибуналу, висував українцям безглузді звинувачення та продовжував судилище над ними.

У серпні з'явилися розмови про те, що Україна та Росія готують великий обмін полоненими. Цьому сприяла і особиста розмова Президента України Володимира Зеленського з главою Кремля Володимиром Путіним.

Вранці 7 вересня Росія та Україна таки провели обмін за схемою "35 на 35". Літак з полоненими українцями приземлився в київському "Борисполі" близько 14 години. На Батьківщину повернулися 24 військовополонені моряки та 11 політ'язнів: Роман Сущенко, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Артур Панов, Олексій Сизонович та Олег Сенцов.

]]>Політв'язні Кремля повернулися в Україну]]>
Політв'язні Кремля повернулися в Україну / інфографіка 24 каналу

Журналісти 24 каналу поговорили з координатором групи адвокатів моряків Миколою Полозовим. Читайте в ексклюзивному інтерв'ю про деталі обміну, загрози його зриву, причини, які змусили Росію відпустити українців. Окрім того, юрист розповів про продовження кримінальної справи проти моряків у Росії.

Деталі обміну полоненими і важливість рішення Трибуналу ООН

Відбувся справді великий обмін утримуваними особами між Україною та Росією за схемою "35" на "35". Чим це важливо?

Цілком очевидно, що, по-перше, неправильно називати це обміном. Не існує такої юридичної категорії. Це – взаємне звільнення з обидвох сторін утримуваних осіб з різних процесуальних обставин: когось помилували, а комусь змінили запобіжний захід. Але факт залишається фактом – 35 осіб повернулися на Батьківщину. 

Звісно, ця подія не могла відбутися без справи військовополонених моряків, оскільки саме вона послужила таким собі локомотивом для інших політв'язнів і взагалі для цього процесу. 

Ключовим стало рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права, після якого Кремль був загнаний у кут. Росія не могла не видати моряків, тому що невиконання рішення Трибуналу призвело б до введення серйозних санкцій проти неї зі сторони Заходу. Але Кремлю вкрай важливо було артикулювати і називати все це не як виконання рішення наказу Трибуналу, а зберегти обличчя, додати у цей список ще кілька політв'язнів і назвати все це таким великим обміном.

Тому, звісно, що ми працювали на результат і нам було важливо, аби всі 24 захоплені українські військовослужбовці повернулись додому. Цього вдалося досягнути завдяки єдиній стратегії з їхнього звільнення, і я надіюся, що цей переговорний процес, який розпочався, буде продовжений.

]]>В Україну повернулися 24 військовополонені моряки]]>
В Україну повернулися 24 військовополонені моряки / інфографіка 24 каналу

Тобто Ви пов'язуєте звільнення моряків Росією саме з рішенням Міжнародного трибуналу ООН?

Це тільки і виключно завдяки рішенню Міжнародного трибуналу ООН. Тому що саме страх перед санкціями змусив Путіна йти на переговори.

Коли ви дізналися про реальну можливість звільнення моряків та інших політв'язнів з російського полону? 

Переговори йшли достатньо довго і досить важко. Кілька разів вони зривалися, кілька разів були якісь вкиди і фальстарти. Але коли моряків посадили біля СІЗО "Лефортово" в автобуси, я вже про це знав. Це було вранці 7 вересня.

Що було найважчим у роботі зі звільнення моряків?

Найперше – це дуже важка справа, адже у ній велика кількість фігурантів. Це безпрецедентна справа в Росії, тому мною була сформована команда адвокатів, яка працювала в рамках єдиної стратегії,  у рамках єдиного напрямку. І звісно, ці організаційні питання були дуже непростими. Але я вдячний усім своїм колегам-адвокатам, тому що вони у цьому випадку працювали дуже професійно.

Чи знали самі моряки, політв'язні та їхні рідні про те, що їх будуть обмінювати? 

До останнього моменту ніхто не знав і їм ніхто нічого не говорив. Звісно, моряки трішки раніше знали, що якісь події таки будуть відбуватися, оскільки напередодні декому з них оформляли закордонні паспорти, аби вони могли покинути територію Росії. Але хлопці не знали, коли саме відбудеться їхнє звільнення – завтра, післязавтра або за тиждень. Тому усі перебували в нестерпному очікуванні. 

Їхні рідні також не знали. Коли вже усіх близьких організовано зібрали, звісно, вони розуміли, що їдуть зустрічати полонених.

Українські моряки повернулися з російського полону / фото 24 каналу, Ростислав Лабенський

Що кажуть самі моряки зараз, після звільнення і повернення в Україну?

Вони були дуже раді побачити своїх рідних і близьких – матерів, дружин, дітей. І звісно ж, усі моряки говорять про те, що вони хочуть в море, хочуть продовжити свою службу. Після 9 місяців, проведених у в'язниці, звісно, їм знову хочеться вийти у простір. 

Деякі з моряків після повернення з полону говорили, що якби у них був наказ або рішення знову проходити через Керченську протоку, вони б пішли. Наскільки це небезпечно?

Вони військові і їхнє завдання – виконувати наказ. Вони виконували свій наказ і 25 листопада. І вкрай гідно та достойно поводили себе, перебуваючи у полоні. 

Я більш ніж упевнений, що якби знову надійшов назад іти з Одеси до Бердянська, моряки б так само пішли.

Вони військові і розуміють ті ризики, які несуть під час служби. 

Про кримінальну справу проти моряків у Росії

Росія відпустила моряків під особисту поруку обмудсмена Людмили Денісової. Що це означає з юридичної точки зору? 

Це означає, що кримінальну справу проти моряків не припинено. Це обґрунтовано тим, що російська сторона опирається на пункт 119 приказу Трибуналу. Зокрема, Трибунал не заборонив Росії продовжувати цю кримінальну справу. Тому моряки досі залишаються в РФ у статусі обвинувачених і справа продовжується.

Наразі ми зупинилися на стадії ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. У зв'язку з цим для моряків існує ризик того, що якщо вони не будуть з'являтися за викликом до суду чи до слідства, Росія може їх оголосити в розшук і навіть у міжнародний розшук. 

Як далі буде проходити розслідування щодо моряків? 

Це залежить найперше від продовження політичних переговорів відносно цієї справи. Досі Росія не виконала рішення Трибуналу щодо повернення захоплених кораблів. Таким чином, ці переговори будуть продовжуватися. 

На якому етапі переговори щодо повернення захоплених на Азові кораблів?

Росія зобов'язана їх повернути, тому що це пункт Міжнародного трибуналу ООН. І поки кораблі не повернуті, говорити про те, що його умови виконані, не можна. Питання повернення кораблів також буде вирішуватися безпосередньо під час подальших переговорів.

Чи будете Ви й надалі співпрацювати з моряками вже тут, в Україні?

Справа проти моряків досі продовжується в Росії, вона не закрита. Тому ми свою роботу продовжуємо.

Про загрози та зриви обміну полоненими

Що стало на заваді тому, аби обмін відбувся раніше?

Ну, найперше – це небажання Кремля їх відпускати. Кремлю було важливо отримати пропагандистський ефект від їхнього захоплення. І до рішення Трибуналу, в принципі, нічого не заважало Кремлю їх утримувати.

Уже після 25 травня, коли Трибунал виніс відповідне рішення, ця справа стала токсичною для Кремля, і Путін почав шукати шляхи рішення, завдяки якому можна було би звільнитися від моряків і від можливих санкцій, за їхнє утримання. 

Чи були загрози зриву обміну?

Було декілька зривів переговорів. Це було зумовлено тим, що низка політичних сил в Росії та в Україні намагалися використовувати політв'язнів та військовополонених моряків як політичну розмінну монету, отримувати з цього політичний інтерес. І це перешкоджало процесу переговорів.

У ЗМІ часто з'являлися різні заяви адвокатів щодо обміну, попередні дати обміну, які потім виявлялися фейками. Наскільки такі інформаційні вкиди шкодили справі звільнення моряків?

Ну найперше, це сильно вдаряло по родичах полонених. Роблячи такі заяви, їхні почуття і переживання ніхто не брав до уваги. З цієї причини я та інші наші адвокати відмовились від будь-яких коментарів до того моменту, поки не почався процес звільнення українців.

Адвокати українських моряків і полонених ретельно приховували весь процес обміну, у той час як російські навпаки намагались видавати якнайбільше маніпулятивних заяв. З чим це пов'язано?

Це зумовлено в основному етичною стороною питання. Наші адвокати розуміють, що такі заяви можуть завдати шкоди родичам і близьким політв'язнів та військовополонених. А ті адвокати, видно, про це не думали. 

Емоційна зустріч політв'язнів в "Борисполі" / фото 24 каналу, Ростислав Лабенський

Про роботу влади над звільненням українців з полону РФ

Який внесок у процес звільнення моряків і політв'язнів зробив президент Володимир Зеленський? Хто ще, окрім нього, найбільше долучився до того, аби українці повернулися додому? 

У справі військовополонених моряків на різних стадіях брали участь і Мустафа Джемілєв, і безумовно омбудсмен Людмила Денісова, і представники МЗС України та Міністерства оборони. До цієї справи було залучено багато людей.

Звісно, що президент Зеленський вів безпосередні переговори з Путіним. Проте, серйозні напрацювання були зроблені ще попередньою владою. 

Чи можна стверджувати, що якби Зеленський не мав прямих розмов і домовленостей з Путіним про звільнення українців, то обмін би не відбувся?

Я можу сказати так: навіть якщо б не було перемовин Зеленського і Путіна, то рішення Трибуналу дуже сильно тиснуло на Путіна, і зрештою моряки були би звільнені у будь-якому випадку. Я не можу говорити за всіх інших політв'язнів, але про моряків точно можу сказати, що саме рішення Трибуналу зумовило їхнє звільнення.

Команда президента спілкувалася з Вами та іншими адвокатами, узгоджувала свої дії?

Безумовно. Ми координували свої дії найперше з омбудсменом Денісовою. Вже через неї ми співпрацювали до виборів з командою п'ятого президента Петра Порошенка, а після виборів з командою новообраного глави держави Володимира Зеленського. 

Чимало людей говорить про те, що зараз, коли в Україну повернулися 35 наших громадян, Києву доведеться іти на якісь поступки Росії.  

Я не є учасником переговорів, мене туди не запрошували і не долучали, тому я не можу відповісти на це питання.

Про звільнення інших полонених з Росії

На якому етапі зараз робота щодо звільнення інших українців з російського полону?

Досі у російських катівнях залишаються понад 110 українських політв'язнів. Більшість із них – понад 80 осіб – кримські татари. І звісно, вони також надіються, що зможуть повернутися на Батьківщину у найближчий час.

Мені відомо, що переговори щодо їхнього звільнення ведуться й надалі. Проте, мене не запрошували для участі у цих переговорах і я не можу сказати, на якій вони стадії, які списки складаються, і які політв'язні будуть у них включені.

Чи є шанси, що новий обмін може відбутися ще до кінця 2019 року? 

Це все залежить від успіху переговорів. 

]]>Скільки українців залишаються у полоні ворога]]>
Скільки українців залишаються у полоні ворога / інфографіка 24 каналу


Рубрика: